Огляд: War Thunder

Головна » Статті » Огляди » Огляд

Вже на другий день знайомства з War Thunder починаєш розуміти, чому пілоти дивляться в небо закоханими очима. War Thunder з легкістю створює красиві, сцени, що врізаються в пам’ять: ось «Мустанг» з традиційними для американців напівголими дівицями на бортах робить переворот і спритним Сплітом впадає навперейми німецькому «Густаву», що вирішив атакувати Б-17. Ось в клановому тренуванні рівний стрій бомбардувальників, якіий діє наче єдине ціле, продирається крізь зенітний вогонь і відпрацьовує точно по цілі. А ось, поки твій «Як» стоїть на злітно-посадковій смузі і ти чекаєш перезарядки, ведений проноситься прямо над смугою, красуючись і хвацько крутячи бочки.


War Thunder закохує в себе дуже швидко. Через пару днів набираєш в Google «прийоми ведення повітряного бою», потім вигрібаєш зі скарбнички заощадження на пристойний джойстик, вчиш за таблицею характеристики і силуети літаків Другої світової, читаєш мемуари Покришкіна, а в перервах вплутуєшся в нескінченні форумні суперечки про результативність німецьких асів, ефективності «бум-зума» та інших речей які раптово стали надважливими. Скінчиться це тим, що через кілька тижнів родичі виявлять пілота сидячим в кепці, на якій горять три світлодіода саморобного пристрою відстеження погляду і викличуть йому «Швидку». Але повірте - це будуть найкращі тижні вашому житті.


War Thunder охоплює значний часовий період. Парк літаків дуже різноманітний: окрім винищувачів, є штурмовики і бомбардувальники самих різних класів, палубна авіація і навіть екзотика, у вигляді німецьких важких винищувачів. Початківці пілоти стартують на незграбних етажерках, які до початку Другої світової вже доживали свій вік, а фінал льотної кар'єри на даний момент - МіГ-15 і «Сейбр. Незважаючи на такий розкид, новачок в War Thunder буде почувати себе обмеженим лише до моменту, коли в перший раз на старенькій «Чайці» вдалою чергою розпиляє красеня-«мессера» кінця війни. Гра по-своєму сувора: тут немає, наприклад, суперлітака, які «виправляють» помилки невмілого гравця. Кілька неправильних віражів - і куди більш «слабкий» літак сідає вам на хвіст і вбиває, швидко й нещадно.

Хочете літати красиво і ефективно? Готуйтеся до довгої і наполегливої праці - доведеться вчитися управлінню літаком, прийомам і тактиці повітряного бою, фігурам пілотажу. Та що там - у напруженому поєдинку стане в нагоді навіть знання характеристик конкретного літака, що протистоїть вам: в яких режимах він буде кращим, а де можна спробувати переграти ворога.

До всього цього гравця готують дуже акуратно. Найпростішим і найпопулярнішим є аркадний режим створений в першу чергу для розваги: дві команди, в яких можуть бути літаки різних країн (їх у грі п'ять - СРСР, Німеччина, США, Великобританія і Японія) борються на вигаданій карті, виконуючи певні завдання ,де то треба розбомбити наземну техніку, а де захопити і утримати одну або декілька зон на карті. Кожному гравцю дозволяється взяти на бій відразу декілька літаків, так що ситуацій «чорт, знову збили на початку бою!» тут просто не існує. Немає проблем і з боєприпасами - гармати і кулемети «перезаряджаються» прямо в повітрі, щоправда, потрібно потерпіти кілька десятків секунд.

Наступна сходинка - історичні бої. У них протистоять конкретні нації, а карти і задачі наближені до реальних (наприклад, битва СРСР і Німеччини під Сталінградом). Тут вже зовсім інший підхід: доводиться злітати з аеродрому, кілька хвилин виходити до точки виконання завдання, набираючи висоту, не забуваючи прикривати один одного. Скінчився боєкомплект або пошкодили літак - допомогти вам можуть тільки на рідному аеродромі, до якого ще треба дотягнути і приземлитися. У грі є навіть морські битви з посадкою на авіаносець.

У War Thunder також знайшлося місце «користувальницьким» боям, правила яких можна налаштувати як вашій душі буде завгодно - саме в цьому режимі молоді ігрові клани відпрацьовують спільні дії і влаштовують навчальні бої один з одним. Ці бої дуже сильно відрізняються від аркадного звалища - літаки тут діляться на двійки і ексадрилії, літають в строю, а винищувачі не забувають прикривати бомбардувальників. У перспективі все це напевно виллється в видовищні чемпіонати за участю злагоджених команд.


Режими управління в грі опрацьовані дуже ретельно. Для початку варто включити мишку і віртуального «інструктора», який буде «підправляти» маневри літака і не давати робити зовсім грубих помилок. Більш просунутим гравцям підійде управління з миші і клавіатури, в якому можна виконувати більшість фігур пілотажу.

При спробі перейти на джойстик War Thunder несподівано показує зуби. У літаків з'являється характер, причому індивідуальний для кожної моделі: наприклад, якщо «Як-3» допускає деякі знущання над своєю персоною, то примхлива «Аерокобра» буквально на рівному місці може звалитися в штопор. З іншого боку - саме на джойстику найкраще виконуються складні фігури пілотажу, так що гравець, який опанував даний режим, буде мати чимало переваг.


У нинішній версії War Thunder ще є над чим попрацювати. Основна проблема - гру запустили у відкрите тестування занадто рано. До цих пір, наприклад, немає можливості створити повноцінний клан, в якому можна політати один з одним (справедливості заради помітимо, що даний функціонал вже проходить тестування і з'явиться в грі буквально днями).

Інша проблема - дуже своєрідний баланс. Прагнення Gaijin зробити гру максимально історично достовірної зіграло з компанією злий жарт. Справа в тому, що за часів Другої світової літаки ворогуючих країн, зрозуміло, ніхто не «балансував» один з одним - були як вдалі зразки, так і не дуже. Крім того, чимало літаків створювали під конкретні завдання - і якщо професійні німецькі льотчики добре розуміли, що «Fw-190» заточений під знищення бомбардувальників, і під досить специфічну тактику бою, то гравцеві, який обурюється, чому «крута« Фокке »ні на що не здатна в звалищі біля землі, пояснити це складніше. Додає проблем і вогкість гри - для багатьох літаків в War Thunder зараз налаштовані лише основні характеристики, так що часом трапляються курйози, коли в лінійці німецьких «Bf-109» кращою виявляється одна з найбільш ранніх версій. Втім, ці проблеми досить оперативно правляться патчами.


У планах розробників на найближчий час - зробити режим з більш суворими правилами, наприклад, видом тільки з кабіни і відсутністю на екрані підказок про дистанції до літака. А у віддалених планах - битва між націями за контроль на карті світу. Подібний режим вже заявлений, хоча його подробиці не розкриваються. Ну а взагалі в Gaijin виношують ідею створення на базі War Thunder глобального військового симулятора, в якому разом б билися гравці, керуючі літаками, бронетехнікою і кораблями.

War Thunder - гра, в яку краще не грати, якщо ви не готові приділити їй багато часу. «Вчіть матчастину!» - Старий студентський вислів, який підходить до неї, як до жодної іншої гри. Це прекрасний симулятор, в якому немає «невдалих» літаків або «слабких» націй. Поставтеся до гри серйозно - і War Thunder відкриється перед вами з новою, ще більш прекрасною боку. Зрештою, саме для цього й створені комп'ютерні ігри - щоб спробувати щось нове, з чим, можливо, ніколи не зіткнешся в реальному житті.


Теги: геймплей, War Thunder огляд, War Thunder інформація


Привіт, юний вбивця драконів, гоблінів та всякої нечисті! Тебе вітає сайт MMO-Info.at.ua. На нашому сайті ти найдеш безліч цікавої інформації, найсвіжіші новини світу MMOG та багато чого іншого. Та , напевно, тебе найбільше цікавить Огляд: War Thunder. Тобі повезло, адже на нашому сайті ти найдеш це все в найкращому вигляді. За основу War Thunder ми взяли найкращі статті світу та зробили свій – найкращий Огляд: War Thunder. Після вивчення Огляд: War Thunder, будь ласка, не забудь поставити «Лайк» та коментар. Приєднуюся до нашої спільноти – спільноти українських геймерів. Приєднатися прямо зараз!



Коментарі


Вибачте, але, нажаль, коментарів нема =( Будь першим! Напиши коментар!

Коментувати в соцмережі